- оженитися
- [ожеини/тиес'а]
-н'у/с'а, оже/ниес':а, оже/ниец':а, оже/н'ац':а; нак. -ни/с'а, -н'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оженитися — оженю/ся, оже/нишся, док., на кому, рідко з ким і без додатка. Узяти шлюб (про чоловіка); одружитися … Український тлумачний словник
оженитися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
оженіння — я, с. Дія за знач. оженити і оженитися … Український тлумачний словник
переженитися — женю/ся, же/нишся, док. 1) Поженитися (про всіх чи багатьох). 2) розм. Оженитися ще раз, повторно … Український тлумачний словник
поженитися — же/нимося, же/нитеся, док. 1) Вступити в шлюб (про пару – чоловіка й жінку). 2) Оженитися (про всіх чи багатьох парубків, чоловіків) … Український тлумачний словник
пооженюватися — юємося, юєтеся, док. Оженитися (про багатьох) … Український тлумачний словник
переженитися — 1 дієслово доконаного виду поженитися про всіх або багатьох переженитися 2 дієслово доконаного виду оженитися ще раз розм … Орфографічний словник української мови